Введення в Храм Пресвятої Богородиці

Дата публікації

Автор: Роман ДЕМУШ

Ознакою глибокої релігійности якогось народу є не тільки його величаві й численні церкви й монастирі, але передусім його численні покликання, тобто священики, місіонери, монахи й монахині. Нічого не допоможуть нам навіть найкращі святині й золоті престоли, коли не матимемо священиків, які в тих храмах і на тих престолах приносили б Безкровну Жертву, уділяли б святі таїнства й голосили б Боже Слово.

Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький каже: “Зрозумійте, що народові треба до спасення ревних і святих священиків”. Брак духовних покликань у народі веде до повільного завмирання Церкви й духовного життя її вірних, бо духовний стан — це серце й душа Церкви.

Де шукати розв’язок цієї важливої проблеми? Де властиво родяться і виростають духовні покликання? Найкращий городець, де ростуть і дозрівають покликання до священицького й монашого стану — це добрий християнський дім. “Добрий родинний дім, — каже німецький кардинал М. Фавльгабер, — це перша духовна семінарія”. А свята Церква часто називає родинний дім колискою покликань.

Майбутнє нашої Церкви й народу багато в чому залежить від того, як наші українські сім´ї виховають своїх дітей. Нам потрібні батьки, які за прикладом святих Йоакима й Анни радо благословили б своїх дітей на цілопальну жертву для Бога, своєї Церкви й народу. Нам потрібна ідейна молодь, яка за зразком Пречистої Діви Марії радо йшла би за Божим голосом на службу Богові, Церкві й народові. Тому просімо Бога, аби дав нам сили, щоб з любов'ю йти дорогою, якою поведе нас Боже Провидіння, щоб бути готовими на жертву, якої вимагатиме від нас Господь. І щойно тоді зможемо сміливо дивитися в майбутнє нашої Церкви й народу.

Головне завдання Богородичних празників показати велич, гідність і святість Пречистої Діви Марії, її роль у відкупленні людського роду та заохотити нас до її почитання і наслідування.

З нагоди небуденного торжества на честь Богоматері і свята Церква взиває всіх вірних до участи у празничній радості: “Прийдіть, усі вірні, — співаємо на стихирах литії, — єдину непорочну звеличаймо, пророками проповідану і в храм приведену, перед віками вибрану Матір, що в останньому часі сталась Богородицею. Господи, її молитвами, подай нам Твій мир і велику милість”.

Кожна деталь свята Введення зворушлива і глибоко повчальна: виконання обітниці батьками, любов Отроковиці до храму, життя і виховання Її при храмі, Її відданість Богові. На що тільки не звернеш увагу — все на користь духовну.

Церква символічно називає Богоматір Променем розумного Сонця, Світилом незаходимого Світла, оскільки Божа Матір просвіщає нас світлом Свого Сина, просвіщає різними шляхами і засобами. Своїм введенням у храм, Богородиця закликає нас усіх прийти до святині, віддатися вихованню святої Церкви від раннього дитинства до пізньої пори нашого життя. Таке виховання провадить до вічного щасливого життя в небі.

Ідучи в Дім Божий, наслідуючи Богородицю, ми також повинні приносити в жертву свою молитву і любов, бо християнське життя — це і є безперервний рух до храму і через храм — в Небесний Єрусалим. Пресвята Богородице, допоможи нам, щоб ми стали учасниками входу у вічні святі простори Небесного Отця.

Інформацію подали брати другого курсу ТВДС