Завершується літературна та богословська редакція «Душпастирського катехитичного порадника». Це видання покликане допомогти священикам якнайкраще організувати катехизацію пастви.
Як повідомляє прес-служба архиєпархії, під час робочих зустрічей, які розпочалися 8 лютого, у богословському корпусі Тернопільської Вищої Духовної Семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого, священики обговорюють та дискутують над концепцією стратегії розвитку УГКЦ до 2020: «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Засідання проходять згідно рішень Синоду єпископів УГКЦ, що відбувся 5-10 вересня 2011 року Божого у м. Куритиба (Бразилія) та передбачають презентацію пастирського листа Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава та документу «Instrumentum laboris».
Церква багато очікує від молодих священиків в ділі євангелізації та нової євангелізації. Папа Венедикт XVI прийняв вихованців однієї з римських семінарій.
Як повідомляє Ватиканське Радіо п’ятницю, 20 січня 2012 р., напередодні літургічного спомину святої Агнеси, Папа Венедикт XVI прийняв на приватній аудієнції спільноту семінарії «Almo Collegio Capranico», Небесною покровителькою якої є згадана римська діва й мучениця. Цю колегію 1457 року заснував кардинал Доменіко Капраніка з метою дати можливість готуватися до священства малозабезпеченим юнакам. Сьогодні, втішаючись понад п’ятивіковою історією, Колегія Капраніка є однією з важливих формаційних інституцій Вічного Міста. На даний час в ній проживають приблизно 60 студентів з різних дієцезії Італії та з інших країн світу, зокрема, Азії та Африки, здобуваючи як базову богословську освіту, так і вищі наукові ступені. Кілька вихованців належать до різних православних Церков.
Приймаючи спільноту семінарії, Святіший Отець запропонував кілька думок про її Небесну покровительку, що є «однією з найвідоміших римських дівиць, які виявили оригінальну красу віри в Христа та дружби з Ним». За словами Папи, подвійне визначення – Діва і Мучениця – вказує на повноту виміру святості, яку віра та священиче покликання вимагає також від вихованців семінарії. Мучеництво означає великодушну та вільну згоду на те, щоб беззастережно віддати своє молоде життя на те, щоб «Євангеліє звіщалося як істина та краса, що просвітлюють існування».
Своєю мученицькою смертю свята Агнеса запечатала інший вирішальний момент свого життя – дівицтво для Христа і Церкви. Саме свідомий та зрілий вибір такого стану був приготуванням до повноти дару мучеництва. «І якщо мучеництво – це кінцевий героїчний акт, то дівицтво є плодом тривалої дружби з Ісусом, дозрілої в постійному слуханні Його слова, на розмові в молитві, в євхаристійній зустрічі», – зазначив Венедикт XVI, додаючи, що також приготування до священства вимагає «цілісності, довершеності, аскетичних вправ, героїчної постійності та вірності, в усіх аспектах, з яких воно складається; а в основі повинно бути солідне духовне життя, одуховлене інтенсивними стосунками з Богом на особистому й спільнотному рівнях».
Далі Святіший Отець звернув увагу на те, що рішення інтелектуального та культурного формування також становить частину священичого шляху до святості. Віра має також інтелектуальний та раціональний вимір, які є дуже важливими. Крім того, той, хто є зрілим у загальнолюдському та культурному вимірі, може стати ефективнішим вихователем та вістуном істини. «Церква багато очікує від молодих священиків в ділі євангелізації та нової євангелізації», – сказав на завершення Венедикт XVI, заохочуючи вихованців колегії до того, щоб вони, вкорінені в красі справжньої традиції, глибоко поєднані з Христом, були здатними нести Ісуса до своїх спільнот.
Виховання молоді до справедливості та миру
1. Початок нового року, яким Бог обдаровує людство, є заохоченням для мене скласти усім, з великою довірою і любов'ю, спеціальні побажання, щоби період, який ми маємо перед собою, сповнився реальною справедливістю і миром.
19 грудня у прес-конференції на тему проголошення митрополії у Тернополі взяв участь доктор історичних наук о. Віталій Козак. Розповідаючи про історичний розвиток церковних структур Тернопільщини, священик Тернопільсько-Зборівської єпархії зазначив: «Християнське Тернопілля відносилося до Галицького єпископства, одного із 7 перших єпископств на території Київської Русі. Галицька єпархія, що об’єднувала Галичину, Буковину та Поділля, охоплювала 6 сучасних українських областей, а наші предки, що тут молилися Богу, успадкували віру князя Володимира».