Совершилось! Направду дух Воскресіння, піднесеності і молитви наповнював серця багаточисельної християнської спільноти, що зібралася в с. Посухів з нагоди урочистого посвячення новозбудованої церкви в честь Святого Архистратига Михаїла. Надзвичайно урочиста атмосфера панувала у селі від моменту зустрічі Правлячого Архиєрея Тернопільсько-Зборівської Єпархії Владики Василія Семенюка на околицях села і аж до завершення дійства.
Звернемося з низкою запитань до самого Владики Василія, який був ініціатором будівництва цього храму і освятив його в неділю 17 жовтня.
Р.Д.: Ваше Преосвященство, не секрет, що ви є фундатором і безпосереднім будівничим багатьох церков, що останніми часами були споруджені. Скажіть, що для Вас означає будувати Церкву?
Вл.Василій: Певно, що ми будуємо церкви матеріальні, маю на увазі храми, але одночасно ми будуємо церкви духовні! Організовуємо парафії, збираємо наших вірних в одну спільноту, в одну родину. Тут не можна розрізняти, що є важливе, а що є важливіше. Часом є дуже важко побудувати духовну церкву, якщо немає храму, нема місця, де люди могли б зібратися на спільну молитву. За останні 10 років, ми побудували 26 церков, переважно на Східній Україні, і, мушу сказати, що якщо б не було храму, то певно, що було би набагато важче зібрати людей докупи.
Р.Д.: Владико, а що Ви можете сказати про будівництво церкви в с. Посухів?
Вл.Василій: Бачите, здавалося б, що в селі вже є одна церква, але в силу обставин що, склалися, наші люди не мають до неї доступу. В селі є різні люди, і не всі вони мають можливість йти чи їхати до Бережан, щоб молитися в церкві, щоб брати участь в Святій Літургії, жити повноцінним релігійним життям. За нашою традицією, коли хоронять померлого, то заносять його тіло до церкви, щоби молитися за спасіння його душі. Але наші люди були того всього позбавлені.
У святому Письмі ми читаємо такі рядки: «Якщо не Господь збудує дім, даремно трудились будівничі…» Я б сказав і вірю в те, що сам Господь був Будівничим церкви в Посухові. Бо людським розумом неможливо збагнути, як за такий короткий період часу збудувати таку чудову церкву!
Я хочу подякувати о. Роману, о. Василю, о. декану Івану, за те, що вони так добре працювали, за те, що торжество так чудно підготували! Українські діточки, козаки на конях, духовий оркестр, процесії з навколишніх сіл – я був приємно вражений. То було направду велике свято духовного піднесення не тільки для посухівчан, але й для всіх людей, які так чисельно зібралися. То було свято для цілого деканату, для нашої Єпархії, то було свято нашої Греко-католицької церкви. Я вірю, що тепер, маючи таку чудову церкву, наша громада буде зростати не тільки духовно, але й чисельно. Я вірю в це! Я дякую Богові і тішуся з того, що Господь допоміг нам побудувати в тому селі церкву!
Р.Д.: Владико Василію, щоб Ви хотіли побажати парафіянам села Посухів?
Вл.Василій: Хтів би їм побажати, щоб вони зростали духовно! Тепер вони будуть мати священика, матимуть можливість приходити до церкви на Службу Божу, на Молебень, на Вечірню, на ті Богослужіння в яких роками не мали можливості брати участь. Щиро бажав би, щоб парафіяни нової парафії Архистратига Михаїла щирою молитвою прославляли Господа Бога і Матінку Божу, які нас так люблять!
Р.Д.: Щиро дякуємо, Владико, за вашу батьківську опіку.
Вл.Василій: Най вас всіх Благословить Господь!